Компанія Anthropic опублікувала результати масштабного опитування понад 80 тис. користувачів штучного інтелекту (ШІ) зі 159 країн, проведеного через вбудованого інтерв’юера на базі штучного інтелекту Claude.
Це, за їхньою заявою, найбільше багатомовне якісне дослідження такого типу. Респондентів запитували про реальний досвід використання ШІ, очікування і ризики, а потім відповіді автоматично класифікувалися самим Claude за категоріями цілей, страхів і загального ставлення до технології.
Ключові очікування досить прагматичні: на першому місці – професійна ефективність (близько 19%), далі – особистісні зміни, управління повсякденним життям та звільнення часу.
- Значна частина користувачів сприймає ШІ не як інструмент, щоб “працювати більше”, а як спосіб звільнити когнітивні ресурси та час для життя поза роботою – сім’ї та саморозвитку. Окремий сегмент (близько 10%) прямо пов’язує ШІ з фінансовою незалежністю та підприємництвом.
- При цьому 81% опитаних заявили, що ШІ вже частково реалізував їхні очікування. Основним ефектом є прискорення роботи та автоматизація (близько 32%), але також виділяються когнітивне партнерство, навчання та зниження бар’єрів входу в технічні сфери.
- У ряді випадків ШІ виступає як “інфраструктура доступності”, що дозволяє людям без профільної освіти освоювати програмування, запускати продукти або компенсувати обмеження, наприклад, пов’язані з порушеннями мови або навчання.
- Окремо виділяється емоційна підтримка, хоча формально це лише близько 6% відповідей. У цих кейсах користувачі, у тому числі із зон конфліктів (включаючи Україну), описують ШІ як спосіб справлятися зі стресом, безсонням та ізоляцією. Це підкреслює важливу властивість ШІ – постійну доступність та відсутність соціального тиску.
- Основні страхи розподілені рівномірніше. На першому місці – ненадійність (близько 27%), включаючи помилки та “галюцинації”. Далі йдуть економічні ризики (близько 22%) та втрата автономії користувача (близько 22%). Значними також залишаються деградація мислення, проблеми з приватністю, дезінформація та залежність від ШІ. У середньому один респондент відзначає більше двох різних ризиків одночасно.
- Цікаво, що багато ключових переваг мають дзеркальні ризики. Прискорення роботи може призводити до “ілюзії продуктивності”, коли навантаження просто зростає. Допомога у навчанні супроводжується побоюваннями когнітивної деградації. Емоційна підтримка – ризиком залежності.
- При цьому це не різні групи людей, а одні й ті самі користувачі, які одночасно фіксують і вигоди, і потенційні витрати застосування ШІ.
- Регіонально спостерігається чітке зрушення: у країнах, що розвиваються, ставлення до ШІ більш позитивне, а страхи менш виражені. Там ШІ сприймається як інструмент соціального ліфта, що компенсує брак освіти, капіталу та інфраструктури.
- У розвинених економіках, навпаки, сильніше виражені побоювання щодо ринку праці, регулювання та приватності, що корелює з більш високим ступенем впровадження технологій.
- Окремо варто зважати на методологію: це не репрезентативна вибірка населення, а активні користувачі Claude. Крім того, сам Claude виступає одночасно інтерв’юером, класифікатором та інструментом відбору цитат. Це створює ризик спотворень, хоча прямих ознак маніпуляції не простежується.
- У результаті дослідження фіксує поточну фазу впровадження ШІ: технологія вже дає відчутну практичну цінність на рівні індивідуальної ефективності та навчання, але її системні ефекти – економічні та соціальні – залишаються в зоні очікувань та побоювань.
Головний висновок Anthropic не в поляризації “за або проти”, а в тому, що користувачі вже самі оцінюють ШІ через призму своїх конкретних завдань, водночас одержуючи вигоду з Claude та самостійно керуючи ризиками.
