Японія має намір надати допомогу Україні у сфері геопросторової розвідки (GEOINT). З кінця лютого 2024 року Токіо веде переговори про передачу Україні радіолокаційних знімків у зв’язку з паузою, що тривала в американській підтримці.
Інститут піонерів космосу (iQPS) при Університеті Кюсю (японський виробник і оператор супутників) надаватиме Головному управлінню розвідки при Міноборони України геопросторові знімки із застосуванням радара із синтезованою апертурою (SAR). Відповідну угоду підписали минулого тижня.
У японської компанії, яка допомагатиме ГУР, є п’ять супутників спостереження SAR на орбіті, ще один планують запустити до кінця 2026 року. За два-три місяці мають бути встановлені інструменти програмування та прийому на платформу ГУР.
Українська розвідка працює над тим, щоб стати незалежною від американських зображень, якщо Вашингтон знову перерве допомогу. Як вказують журналісти, майбутнє України у питанні радарів завдяки iQPS стає яскравішим. Раніше радіолокаційні зображення Україні пообіцяла надавати фінська компанія Iceye та Німеччина (SAR-Lupe і SARah). Також їх надаватиме Італія (Cosmo-SkyMed і Cosmo-SkyMed 2).
“У поєднанні ці можливості можуть потенційно передавати більше радіолокаційних зображень, ніж те, що Національне розвідувальне управління США надавало раніше власними засобами та через придбання у комерційних операторів Capella Space і Umbra.
Окрім цього, Японія надасть Києву $1 млрд. Гроші мають піти на компенсацію втрати фінансової підтримки від США.
Японський технологічний гігант iQPS, виробник і оператор супутників, вже вивів на орбіту п’ять апаратів і має намір до 2027 року відправити в космос ще 24. Це дозволить забезпечити практично цілодобове і безперервне спостереження за територією України, даючи можливість оперативно отримувати актуальну інформацію, з більшою точністю відстежувати. планувати власні операції. Технологія GEOINT, зокрема радіолокаційна зйомка, має унікальну здатність отримувати зображення земної поверхні незалежно від погодних умов та часу доби. Це особливо цінно в умовах активних бойових дій, коли хмарність чи ніч темрява можуть приховати пересування ворога від звичайних засобів спостереження.
Співпраця між Японією та Україною у сфері GEOINT виходить далеко за межі військової допомоги, набуваючи геополітичного значення. Для Японії це шанс продемонструвати свою непохитну відданість міжнародній безпеці та показати себе як надійного та далекоглядного партнера. Для України це не лише життєво важливі розвідувальні дані, а й диверсифікація джерел інформації, зниження критичної залежності від одного єдиного постачальника. Японія покладає надії на те, що ця співпраця стане можливістю, яка зміцнює її позиції у сфері розвідки, у світлі геополітичних змін, спричинених політикою США щодо України.
Також раніше стало відомо, що Україна та Японія запустили спільну бізнес-платформу інфраструктурних технологій для відновлення та реконструкції (JUPITeR).
Крім цього, повідомлялося, що японське агентство з міжнародного співробітництва (JICA) вивчить можливість фінансування енергетичних та інфраструктурних програм в Україні, які раніше підтримувало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
